Білчині звички, спосіб життя та дивовижні особливості роблять цих пухнастих створінь одними з найцікавіших представників тваринного світу. Незважаючи на свою популярність і широке розповсюдження, білки досі можуть здивувати навіть найуважніших спостерігачів. У цій статті ми зібрали 20 унікальних і маловідомих фактів про білок, які допоможуть побачити їх з нового боку.
Мешканці дерев, парків і навіть міст
Білки поширені майже по всьому світу, крім Австралії та Антарктиди. Вони чудово адаптуються до найрізноманітніших умов — від густих лісів до міських алей. В Україні цих звірків можна зустріти в парках, де вони із задоволенням приймають частування від людей. Але, попри зовнішню дружелюбність, білки залишаються дикими тваринами і прирученню не піддаються.
Не лише горішки: чим насправді харчується білка
Хоча білку часто асоціюють виключно з горіхами, її раціон значно різноманітніший. Вона всеїдна: їсть насіння, гриби, бруньки дерев, а також комах, яйця птахів, дрібних гризунів і навіть зайчат. Узимку білки живляться власними запасами, яких можуть назбирати до 10 тисяч за сезон. Проте за зиму з’їдається лише чверть — решта забувається або дістається іншим мешканцям лісу.
Читайте також: 20 цікавих фактів про пінгвінів
Хвіст — не просто прикраса
Пишний хвіст білки — це не лише декоративний елемент. Він допомагає балансувати під час стрибків, слугує «кермом» у польоті й навіть виконує роль парашута при падінні. Більше того, за його допомогою білки спілкуються одна з одною і зігріваються в холодну погоду.
Вражаюча стрибучість і акробатика
Білка здатна стрибати на великі відстані й без ушкоджень падати з висоти до 30 метрів. Вона чудово контролює своє тіло в повітрі, а за потреби може швидко змінити напрямок польоту. Деякі види, наприклад, білка-летяга, здатні планувати між деревами на десятки метрів.
Зуби, що ніколи не припиняють рости
У білки чотири передні зуби, які ростуть упродовж усього життя зі швидкістю до 15 см на рік. Завдяки твердій їжі та постійному гризінню вони природним чином сточуються й не завдають тварині дискомфорту.

Організм із особливими харчовими вподобаннями
Хоча білки всеїдні, існують продукти, які їм категорично не підходять. Наприклад, арахіс. Організм білки не здатний його перетравлювати — трипсин у складі арахісу блокує засвоєння білка. Тому в парках не варто пригощати білок цим популярним «ласощем».
Чудові плавці, але з вразливістю
Незважаючи на любов до дерев, білки вміють плавати. Проте їхній хвіст має залишатися сухим. Намоклий пухнастий хвіст обтяжує тіло й може призвести до загибелі тварини. Тому водні перешкоди для них — крайній варіант.
Пам’ять білки та забуті схованки
Білки відомі своєю запасливістю, але пам’ятають далеко не всі тайники. Забуті горіхи часто проростають і дають початок новим деревам. Таким чином білки мимоволі сприяють відновленню лісів.
Читайте також: Цікаві факти про котів і кішок
Тривалість життя залежить від середовища
У дикій природі білки живуть до 6–8 років, але частіше менше — через природні загрози. У парках або вольєрах, без хижаків і зі стабільним харчуванням, вони можуть доживати до 20 років. Проте в неволі білки майже не розмножуються.
Інтелект і орієнтація в просторі
У білок добре розвинена пам’ять і просторове мислення. Вони точно розраховують траєкторію стрибка, уникають небезпеки й здатні знаходити запаси за запахом. Їхній нюх настільки чутливий, що самець може відчути самку за кількасот метрів.

Білчине спілкування: мова тіла й звуки
Білки не мовчазні — вони активно спілкуються. Використовують рухи хвоста, пози та різкі звуки, щоб попередити родичів про небезпеку або привернути партнера. У разі загрози встають на задні лапи й видають пронизливі сигнали.
Шкурка, якій заздрили народи
Біляче хутро завжди цінувалося за м’якість і теплоізоляційні властивості. У давнину білчі шкурки використовували як одиницю обміну. Назва старовинної розмінної монети «бела» пов’язана саме з білкою.
Кохання й вибір партнера
Самці білок обирають самок за зовнішністю. Найпривабливішою вважається самка з пухнастим і охайним хвостом. При цьому самка ніколи не спаровується з одним і тим самим партнером двічі.
Читайте також: Скільки живуть попугаї
Народження й розвиток дитинчат
Вагітність у білки триває приблизно 44 дні. В одному приплоді народжується від 2 до 8 бельчат. Вони з’являються на світ сліпими, без шерсті й зубів. Лише на восьмому тижні малюки починають бачити й ставати самостійними.
Охайність — одна з рис білчої натури
Білка вважається одним із найохайніших гризунів. Вона ретельно вилизує свою шерсть і навіть витрачає більше часу на догляд за собою, ніж самка. Це особливо важливо в дикій природі, де запах може привернути хижака.
Не такі вже й легкі
Середня білка важить близько 500–900 грамів. Деякі особини можуть досягати півтора кілограма, але це радше виняток. Зріст дорослої білки — до 36 дюймів (приблизно 91 см) з хвостом.
Стійкість крізь віки
Палеонтологи встановили, що білки майже не змінилися за останні 50 мільйонів років. Їхня будова тіла й спосіб життя виявилися настільки вдалими, що не потребували серйозної еволюційної адаптації.
Неочікувана дієта
За сильного голоду білки можуть їсти навіть ялинові пучки. Це неідеальна їжа, але вона допомагає вижити в період нестачі.
Інстинкт виживання взимку
У сильні морози білки можуть збиратися в одному дуплі, щоб зігрітися. Такі тимчасові «спільноти» допомагають пережити холоди навіть найуразливішим особинам.
Найменший представник
Карликова африканська білка — наймініатюрніший вид. Її довжина становить усього близько 2,5 см. Незважаючи на крихітні розміри, вона така ж активна й рухлива, як і її більші родичі.