У направленні від невролога нерідко написано просто “ЕНМГ” – і пацієнт іде на дослідження, не зовсім розуміючи, що саме відбуватиметься і чому процедура складається з кількох різних частин. Плутанина виникає ще й тому, що абревіатури схожі, частково перетинаються за змістом і в різних клініках можуть означати різний обсяг дослідження. Насправді ЕНМГ і ЕМГ – це два самостійні методи з різною технікою, різними завданнями і різною клінічною інформацією, які часто застосовують разом, але не завжди.
Електронейрографія – та частина дослідження, яку позначають буквою “Н” у абревіатурі – вивчає нерв. Технічно це виглядає так: до шкіри прикладають стимулюючий електрод і подають короткий електричний імпульс, який запускає збудження в нерві. Нижче або вище по ходу нерва розміщений реєструючий електрод фіксує відповідь – так звану викликану потенцію. Лікар вимірює, скільки часу минуло між стимулом і відповіддю, яка амплітуда сигналу і яка його форма. З цих параметрів виводять швидкість проведення імпульсу – і саме вона є головним показником стану нерва.
Здоровий нерв передає сигнал з певною швидкістю. Якщо мієлінова оболонка пошкоджена – швидкість падає. Якщо постраждали самі аксони – знижується амплітуда відповіді. Ці два типи ураження принципово різні за прогнозом: демієлінізація краще піддається лікуванню, аксональне ушкодження відновлюється значно повільніше і не завжди повністю. Саме електронейрографія дозволяє розрізнити їх ще до того, як різниця стане клінічно очевидною.
Електроміографія – друга складова – досліджує вже не нерв, а м’яз. Тут використовують голчастий електрод: тонкий, сумірний з акупунктурною голкою, який вводять безпосередньо в м’язову тканину. У стані спокою здоровий м’яз електрично мовчить. При денервації – коли нерв, що іннервує м’яз, пошкоджений – з’являється спонтанна активність: фібриляції, позитивні гострі хвилі. При скороченні лікар аналізує форму і частоту потенціалів дії рухових одиниць. Змінена морфологія потенціалів вказує або на нейрогенний процес – ураження нерва або мотонейрона – або на первинне м’язове захворювання.
Різниця між двома методами стає особливо важливою при диференційній діагностиці. Якщо пацієнт скаржиться на слабкість у руці, електронейрографія може показати норму – нерви проводять добре. Але електроміографія при цьому виявить патологічні потенціали в м’язах, що вказуватиме на первинну міопатію або ураження мотонейронів. Без ЕМГ цей діагноз був би пропущений.
З іншого боку, при тунельних нейропатіях – синдромі зап’ястного каналу, ліктьовому тунельному синдромі – достатньо буває електронейрографії: вона точно вкаже на рівень компресії і ступінь ураження. ЕМГ тут додають, якщо є підозра на виражену денервацію м’язів або якщо клінічна картина нетипова.
Пацієнтам, які шукають ЕНМГ в Києві і хочуть розуміти, який обсяг дослідження їм потрібен, варто розглянути неврологічний центр Медсейв+: medsaveclinic.kiev.ua/nevrologiya/elektroneyromiografiya, де обсяг дослідження визначає фахівець після аналізу скарг та без призначення зайвих процедур.
При полінейропатіях, навпаки, майже завжди потрібні обидва методи. Електронейрографія покаже, які нерви залучені і наскільки, а електроміографія доповнить картину даними про стан м’язів – чи є вже ознаки денервації, наскільки давній процес. Це важливо і для встановлення діагнозу, і для оцінки динаміки при повторних дослідженнях.
Окрема ситуація – підозра на хворобу рухового нейрона, зокрема бічний аміотрофічний склероз. Тут електроміографія є ключовим методом: вона виявляє ознаки денервації одночасно в кількох ділянках тіла, що є одним із діагностичних критеріїв. Електронейрографія при цьому залишається відносно нормальною або показує помірні зміни – і саме поєднання цих двох картин є діагностично значущим.
Коли в направленні написано “ЕНМГ”, найчастіше мається на увазі комплексне дослідження, що включає обидва компоненти. Але реальний обсяг залежить від клінічного питання, яке ставить лікар. Іноді достатньо дослідити два-три нерви. Іноді потрібна розгорнута картина з кількох кінцівок і десятків м’язів. Правильно сформульоване клінічне завдання – половина якісного результату.
Матеріал підготовлено за інформаційними матеріалами центру клінічної та сучасної неврології Медсейв+.
